2 травня під час засідання Тернопільської міської ради депутати затвердили Стратегію розвитку Тернопільської міської територіальної громади на період до 2027 року, із подальшою перспективою до 2034 року.
Прийнятий документ охоплює сім основних розділів: аналітичний огляд, SWOT-аналіз громади, можливі сценарії розвитку, стратегічне бачення, систему стратегічних та оперативних цілей, узгодження з державними й регіональними програмами, а також систему моніторингу та управління ризиками.
Стратегія визначає головні напрямки соціально-економічного зростання, акцентуючи увагу на покращенні якості життя, модернізації інфраструктури, посиленні економічного потенціалу, екологічній безпеці та збереженні культурної спадщини.
До складу Тернопільської міської територіальної громади входить понад 227 тисяч жителів, з яких більш як 98% мешкають у самому місті Тернопіль. Загальна площа громади — 167 км², при цьому сільські території становлять приблизно половину. За щільністю населення (1365,4 осіб на км²) громада є лідером у Тернопільській області. В історико-культурному контексті вона вирізняється наявністю понад 220 архітектурних пам’яток, серед яких Старий замок (1540 рік), церква Різдва Христового та домініканський костел. Крім того, на території громади розташовано 24 пам’ятки археології місцевого значення.
Громада знаходиться в басейні річки Серет і має значний природно-рекреаційний потенціал. Центральним екологічним об’єктом міста є Тернопільський став, що входить до складу регіонального ландшафтного парку «Загребелля». Загалом природно-рекреаційні ресурси охоплюють близько 30% території громади, а площа природно-заповідного фонду перевищує 1600 гектарів.
Пріоритети на найближчі роки серед ключових цілей Стратегії:
- - «зелений перехід»: впровадження екологічно безпечних технологій, розвиток відновлюваних джерел енергії (зокрема біогаз, СЕС, мікроГЕС);
- - посилення економіки через підтримку малого і середнього бізнесу, розвиток індустріальних парків;
- - розвиток мобільності, інфраструктури громадського транспорту та безбар'єрного середовища;
- - інвестування у людський капітал: освіта, охорона здоров’я, інклюзивні послуги;
- - туристичний розвиток, з опорою на історичну спадщину, міське озеленення.