Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ). Порядок здійснення операцій із валютними цінностями, у тому числі порядок проведення розрахунків за валютними операціями встановлено Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року №2 (далі – Положення №2). Відповідно до п. 42 розд. VI Положення №2 резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти. Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №2 суб’єкт валютних операцій (далі – клієнт) для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти/банківських металів подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів (далі – Заява). Заява подається в довільній формі.