“Два різних світи: один із павутини гамірних міст, метушні та зернистого світла вуличних ліхтарів. Де втомлені люди на зупинках громадського транспорту, із байдужими виразами облич, чекають своїх маршрутів. Світло квартир спальних районів і вулиці, вулиці, вулиці, які плавно перетікають одна в одну. Центр міста - найбільша концентрація щасливих людей та розмов. Тут пахне свіжою випічкою, кавою та вином. Я ішов повільно, намагаючись збагнути щастя на обличчях перехожих, хто всі ці люди? Куди вони прямують? Як вони відрізняють миті щастя від інших і чи справжні вони? Звідки взагалі вони знають, які миті справжні, а які ні? Світ повен фальшу та купленого щастя. - пише Олег. - Поряд був зовсім інший світ: побудований лінією фортифікаційних споруд, з'єднаний траншеями, окопами та зруйнованими будинками, в яких колись теж жили люди, які теж стояли на зупинках, гуляли вечірнім містом, пили каву, сміялись та розмовляли. Срібне світло місяця розсипалося гіллям дерев, падало на землю, освітлючи вирви в землі і хвостовики від мін, котрі не розірвались. Огидний свист "п'ятірок" над головою, шелест касет, які перед тим як розірватись - нагадують сильний листопадовий вітер, змушуючи цінувати кожен момент, як ніколи раніше”. Це вперше ми у креативному кластері Nа пошті демонструємо твори, автора яких уже немає з нами на цьому світі. Залишився другий, інший світ, в якому ми з вами - живемо, щоб пам'ятати. Запрошуємо на відкриття 7 червня о 19:00. Вхід вільний. Експозиція триватиме 3 тижні